"Не дам я півотчини своєї, а їду до Батия сам". Такий запис залишився в Галицько-Волинському літописі про подорож Данила Романовича до столиці Золотої Орди міста Сарая.
Простежте шлях Данила в Орду за картою атласу. Висловіть свої міркування з приводу питання: "Візит Данила до хана Батия - це вияв слабкості князя чи політичної далекоглядності?" Свою відповідь обгрунтуйте.
Простежте шлях Данила в Орду за картою атласу. Висловіть свої міркування з приводу питання: "Візит Данила до хана Батия - це вияв слабкості князя чи політичної далекоглядності?" Свою відповідь обгрунтуйте.
Я вважаю, що візит Данила Романовича Галицького да хана Батия у 1245р. була проявом політичної далекоглядності князя. Коли до Данила прийшов посол з Золотої Орди і віддав листа, в якому Батий наказав князю віддати галицькі землі, то Данило відповів, що поїде до Батия, але земель своїх не віддасть: «Тим часом [хан] Могучій прислав посла свого до Данила й Василька, коли вони обидва були в [городі] Дороговську: «Дай Галич!» [І Данило] був у печалі великій, тому що не укріпив він був землі своєї 1 городами. І, порадившися з братом своїм, поїхав він до Батия, кажучи: «Не дам я півотчини своєї, а їду до Батия сам»». Князь розумів, що якщо він віддасть землі хану, то це буде проявом його слабкості, але пішовши на переговори з Батиєм він показав, що здатен зберегти свої землі. Прибувши до хана Батия Данило Галицький не сперечався з ханом, кланявся йому, діяв дотримуючись звичаїв татар: поклонився він за обичаєм їх, і ввійшов у вежу його. Він, [Батий], сказав: «Данило! Чому ти єси давно не прийшов? Але якщо нині ти прийшов єси,— то й се добре. Чи п’єш ти чорне молоко, наше пиття, кобилячий кумиз?» 4 І він сказав: «Досі я не пив. А нині ти велиш — я п’ю». Він тоді сказав: «Ти вже наш-таки, татарин. Пий наше пиття!» І він, [Данило], випивши, поклонився за обичаєм їх, [і], промовивши свої слова [подяки], сказав: «Я іду поклонитися великій княгині Баракчиновій» 5. [Батий] сказав: «Іди». Пішовши, він поклонився їй за обичаєм. І прислав [Батий] вина дзбан, і сказав 6: «Не звикли ви пити молока, пий вино!». Але це не було проявом його слабкості, адже суперечивши Батию він міг поставити під загрозу своє життя: « Адже лиходійству їхньому і облуді немає кінця. Ярослава [Всеволодовича] 7, великого /406/ князя суздальського, [труй] зіллям вони уморили. Михайла [Всеволодовича], князя чернігівського, який не поклонився кущу, із його боярином Федором вони ножем закололи,— як ото ми раніш сказали про заколення їх, котрі вінець дістали оба мученицький,— І інші многі князі побиті були, і бояри.». Наслідками переговорів було звільнення від данини і татарських намісників: «Пробув же князь у них днів двадцять і п’ять, [а тоді] одпущений був [із тими], що були з ним, і поручена була земля його йому». ВИСНОВОК: Візит Данила Галицького була проявом мудрості князя, він показав своє вміння до переговорів (проявив себе як дипломата) і те, що він може зберегти свої землі.
ОтветитьУдалитьВідповідь обгрунтована, з використанням цитат, тобто прослідковується робота з історичними джерелами. Недоліком можна назвати лише те, що недостатньо повно прослідкувала наслідки цієї подорожі, а також більше уваги приділяй форматуванню тексту. 10 балів.
УдалитьЭтот комментарий был удален автором.
ОтветитьУдалитьДанило Галицький був не лише відомим полководцем та володарем-державцем, але й неабияким політиком і дипломатом, бо прагнув і нерідко вмів – передбачати наслідки своїх вчинків.
ОтветитьУдалитьТому, він і мусив поїхати до ставки могутнього Батия після наказу «дай Галич» ( а віддавати , звичайно ж, зовсім не хотілося, а навпаки зберегти будь-якою ціною) і визнавши й владу хана, вклонитися монгольському володареві. Данило діяв як далекоглядний політик і правитель єдиного вцілілого тоді на західноукраїнських землях державного утворення – Галицько-Волинського князівства. Бо на той час всі потерпали від монгольської навали, що була і ще довго залишалася найстрашнішою бідою. І довелося нашому князю, людині гордій та несхибній, говорити з загарбниками не мовою зброї, а мовою принижених переговорів. Данило чудово розумів, що потрібно уникати відкритого збройного конфлікту з монголами, зберігаючи з ними лояльні зв'язки, бо такий зв'язок, хоч і був схожий на васалітет, дозволяв зайнятися відновленням зруйнованого, зберегти основи державності і зміцнювати військову, економічну та політичну самостійність. І завдяки цьому, Данилу вдалося досягти важливого успіху. Він отримав доволі, особливо на той час, м*які форми залежності від монголів – стати «мирником» хана Батия, що фактично означало лише номінальну залежність від сюзерена.
Отже, візит Данила Галицького був вчинком справжнього далекоглядного правителя, який вберіг свою рідну землю, отримавши в Орді велику дипломатичну перемогу, хоч і шляхом власного приниження. І я вважаю, щоб досягти якоїсь великої мети, потрібно у чомусь і поступитися, але це зовсім не слабкість, а навпаки прояв мудрості і сили духу.
Молодець! Повна й обгрунтована відповідь. 12 балів
УдалитьВи шо єбаннулісья
ОтветитьУдалить🤣👌
Удалить